— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Теґи автора
Gogol Bordello, вв, ГАЛІМА ОРГАНІЗАЦІЯ, К402, Концерти, ЛГБТ, Львів, Наше Різдво, Остап Ступка, секс, СНІД, Сплин, Стар місто, стриптиз, танець, Таїланд, фестиваль, Харків, Чорний Ангел, Ірена Карпа
ВсіКоментарі
гг.
Я до Луцька... хм.. хороше питання.
Але переадресуй його до агента 235, який все мене до Києва запрошує, а до Луцька ніяк не приїде. До речі, а ти ще хіба не в Києві?
От як тільки пан 235 явиться на рідні села, то й я приїду, щоб усіх коханих-знайомих за одним махом відвідати. бо з тою кризою не напасуся кешу до кожного окремо кататися :)
коли Жулька з друзями переїздять до Тайланду?
обовязково попередьте їх про погоду і хай не забудуть щось із Еко і Кастанеди. А раптом стане сумно? .com :)
ваш ЖЖ це моя home page, пані Городницька.
помилуйте мене грішного. коли ви вже до Луцька?
я була, позаминулого року, у березні)) от якби ви шановний регулярно читали мій жж... хоча, ні, тоді ми ще були незнайомі)))
ох цей інтернет))))))))) а може це й не в інтернеті справа, а в менталітеті... хто зна)
До Карпи дуже добре ставлюся! І до її права також... Але ж це інтернет, а не гламурний журнал - тут усіляке... знайти можна:)
Я не розумію чому стільки агресії до Карпи, кожен має право на відпочинок... Людина ділиться враженням на то мість отримує не дуже приемні відгуки, не дуже приемно, особисто мені...(((
Вам піднесли на тарілочці певну інформацію, а Ви кажете: фугівно, авторубєйся!
..де Ваша вихованість, пане?
чи, Болте, Ваша думка значить ТАК багато, що до неї повинні дослухатись всі читачі Сумно?..Ви не на форумі геймз.алькар.нет..
а ображати авторів - це так по-нашому..((
це називається світське життя...
але вам цього не зрозуміти... Ви ж, пардон, болт...
щось підозріло, причинно-наслідковий зв'язок аргументації цієї фрази - саме на рівні середніх класів )
У нас на вулиці живе невелика зграя псів. Там зараз близько нуля. "Прєдводітельніцу" свори діти звуть Жулька. Вчора вони наїлися чогось на смітнику і у двірничихи було багато роботи.
Оце такого рівня матеріал. Нафіга це було писати? Показати, що афторка знайома з Карпою?
Блін, сумна сімейна ідилія... Фройд би сміявся! А де та скажена і кохана, навіжена і неодружена Карпа??!
жаба це якби мені було років 18-20. а так мажори
Тепловий удар, спати хочеться... Мені б її проблеми, мляха.
Якщо це чергова спроба виокремити українську "якбитологію" у окрему ділянку спеціальних історичних дисциплін, чи то пак показати унікальне бачення простих істин - тоді в цьому немає нічого видатного. Одначе у самі назві криється якийсь дуалізм життя і смерті. Досліджуючи окремі аспекти щоденного життя львівян у кризові часи, війну, я дійшов висновку що життя чи смерть, а також неприємності супроводжували унікальних по свої суті мешканців Львова у спробу достосуватися до буденності щоб вижити! Достосуватися...
а я зараз перечитую півторигодинне інтерв'ю з одним письменником і не можу зрозуміти, чому в розмові він видавався нормальним, зі своїми проблемами, але хорошим..а, коли тепер читаю текст, що на 90% відповідає його ж словам, відчуваю справді якусь гіркоту..ніби, все по-іншому на папері виглядає..і чи буду я правий, коли це надрукують.. я лише питав і записував.. але ніби відчуваєш відповідальність за те, що про нього подумають люди..
мені хотілось все кинути, коли мою статтю повністю забракували у журналі, куди мене рекомендовали дуже талановитим журналістом..і таке, десь півгодини розбирали, де саме і що не так..тоді мені здавалось, не зможу переробити, і було соромно перед людиною, яка давала мені рекомендації..а зі довелось майже все видалити, переписати заново..але нормально, з другої спроби все вийшло..щоправда, з тим журналом якось потім не склалось
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Фотографії, безумовно, шедевральні... при всій моїй повазі і любові до Тараса (я все таки сподіваюсь, що він на відміну від багатьох інших письменників не нишпорить щодня інтернетом вишукуючи якісь повідомлення про себе)) роль безпритульного вдалася йому на усі 100% і най не скромнічає)) Це у класичному розумінні найбільш органічний біт, який тільки можна було вигадати, дуже класні фото, дякую!